"Іду на Ви!" ― казав Святослав Хоробрий. |
- Виховник Опорно-штурмової команди джур-кіборгів імені Святослава Хороброго: Мар'їна Ольга Валентинівна, місто Дніпро
- Виховник Мережевої команди джур-кіборгів імені Святослава Хороброго: полковник Покуса Віктор Васильович, Командування "Південь"
- Науковий консультант (куратор Командування "Південь" КШГ "Кіберджура"): к.т.н., доцент Уляновська Юлія Вікторівна, завідувач Кафедри комп'ютерних наук та інженерії програмного забезпечення Університету митної справи та фінансів, місто Дніпро
- Леонтій Войтович припускає, що бл. 938 р.
- за Теофілом Кострубою — бл. 934 р.,
- за Михайлом Брайчевським — близько 935 р.,
- за Г. Литавріним — бл. 939—940 рр.,
- за Василем Татищевим — 920 р. (суперечить Льву Диякону),
- за Г. Філістом — 919 р.,
- за А. Новосильцевою — 920 р.,
- за Петром Толочком —
930—932 рр.(згідно рішення останнього Пленуму ЦК КПСС - прим. Івана Галенка),
- за Миколою Карамзіним — 933 р.
Одяг відрізнявся простотою і охайністю. З під густих брів дивився на оточуючих князь грізно і суворо, колір очей мав блакитний. Він не відрізнявся високим зростом, був стрункий, але мав могутню м’язисту шию і широкі плечі. У вусі князь носив золоту сережку з двома перлинами і рубіном.
3. НАВЧАННЯ. Майже ніде не написано про навчання Святослава. Хто ж його все-таки навчав і якому ділу?
Є згадки в декількох літописних джерелах, що оповідають про те, що в 945 році дядько Святослава Свенельд посадив свого племінника вперше на коня, коли хлопчикові виповнилося всього три роки. Наприклад, у «Повісті минулих літ» Нестора Літописця.
*Джерело може бути спотворене за вказівкою правительки Московії Катерини ІІ Сорту (прим. - Іван Галенко) |
Також вважаємо за цікаву інформацію: «Князь же підростав, набирався уму-разуму, а найголовніше денно та нощно осягав ратну княжу науку під пильним наглядом свого вихователя Асмуда і воєводи Свенельда. Святослава вчили ратувати і наказувати».
Отже, можемо зробити висновок, що Святослава навчали воєнній справі.
4. ПОХОДИ СВЯТОСЛАВА.
Битва з древлянами (945 рік)
945 рік - щоправда, очолював Святослав Хоробрий військо лише формально, оскільки мав 3-4 роки.
Головна мета: помститися деревлянам за смерть батька – князя Ігоря.
Результат: перший же військовий похід Святослава завершився перемогою.Волзькі походи
Головна мета: щоб в'ятичі перестали платити данину хозарам і підкорилися Києву.
Результат: військовий похід Святослава завершився перемогою.
Розорення Хозарського каганату (965 рік)
965 рік ― похід Святослава на Хозарський каганат.
Головна мета: забезпечення вільної торгівлі Русі.Балканські походи
1 похід ― завоювання Болгарії (967 рік)
967 рік ― похід Святослава на Дунайську Болгарію.
Головна мета: розширення кордонів Русі.
Стратегія: човни без перешкод увійшли в гирло Дунаю і стали підніматися вгору за течією річки. Поява війська Святослава була несподіваною для болгар. Русини зійшли на дунайський берег поблизу м. Переяславця і перемогли.
Результат: розширив територію власної держави ― оволодів східною частиною Болгарського царства.
І тепер вже він став представляти для візантійців загрозу, що призвело до війни Візантії проти Святослава.
Похід на Царгород (970 рік)
970 рік ― під м. Аркадіополем (провінція Фракія) сталася перша переможна битва Святославового війська з візантійським. Далі князь з дружиною вирушив у сусідню провінцію Македонію.
Головна мета: ліквідація зовнішньої небезпеки на кордонах держави.
Результат: візантійська імператорська армія зазнала значних втрат; імператор Іоанн Цимісхий дав Святославові велику данину. Військо русів, їхні союзники болгари, угорці й печеніги залишили Фракію і Македонію. Візантійська імперія отримала мир, щоб підготуватися до нової війни.
Похід візантійців на Болгарію (971 рік)
971 рік ― імператор Іоанн Цимісхий зі своїм військом оточив м. Доростол, у якому був Святослав зі своїм військом. Облога тривала три місяці ― з 24 квітня по 22 червня 971 року.
Головна мета: захист власних інтересів.
Стратегія: першу битву під стінами Доростола руси у візантійців виграли. Та це не зупинило імператорську армію.
У другій битві воїни Святослава зуміли відбити навіть таранний удар важко озброєної панцирної візантійської кінноти. На цьому битва закінчилася: візантійці відійшли в свій табір, русичі — за фортечні стіни. Почалася облога.Остання битва під стінами Доростолу сталася 22 червня 971 р. Князь Святослав наказав замкнути за собою ворота, щоб ніхто без його наказу в разі поразки не міг ховатися за кріпосними стінами. Удар пішого війська русичів був настільки сильний, що візантійська армія стала відступати до облогового табору. Тоді імператор Іоанн I Цимісхий особисто повів в атаку полк «безсмертних», кращу частину своєї армії. Раптом вибухнула сильна гроза, піднявся шквальний вітер і почалася злива. Візантійцям вдалося оточити руське військо.
Результат: Святослав був змушений укласти почесний мир з Візантією; зрікся завойованих земель на Балканах; зобов'язався допомагати Візантії у боротьбі проти арабів; війську Святослава належало повернутися на Русь.
972 рік ― згідно з умовами миру, Святослав вирушив на човнах із Болгарії в Київ. Але шлях перегородили недавні союзники печеніги.
Головна мета: протистояти печенігам, захистити залишки ослаблої дружини.
Чекаючи допомоги, Святослав провів тут зиму. Але допомога не прийшла, і Великий князь зробив спробу прорвати блокаду.
Результат: печеніги хана Курі у нерівній битві руську дружину розбили, сам Святослав загинув у бою зі зброєю в руках.
5. СМЕРТЬ. Князь Святослав Ігоревич помер у бою зі зброєю в руках навесні 972 року. Намагаючись піднятися по Дніпру, він потрапив в засідку печенігів на одному з дніпровських порогів і був убитий. За різними версіями, про наближення князя з нечисленною, пораненою в довгому поході дружиною і великою кількістю трофеїв, печенігів попередили болгари з Переяславця або візантійці, які хотіли помститися Святославу.
Цитата: З Повісті минулих Літ: «Прийшов Святослав і у пороги, і напав на нього Куря, князь печенізький. І вбили вони Святослава, і взяли голову його, і з черепа його зробили чашу, окувавши череп його золотом, пили з нього...».
6. Пам'ятники Святославу Ігоровичу.
- Пам'ятник князю Святославу в Києві на території МАУП (Межрегіональної академії управління персоналом). 2003р. Скульптори – Олесь Сидорук, Борис Крилов.
- Пам'ятник князю Святославу Ігоровичу, на Пейзажній алеї Києва. 2004 р. Скульптор – Олександр Перегаменщик, архітектор – Костянтин Пергаменщик.
- Пам'ятник Святославу Хороброму в Запоріжжі. 2005р. Скульптор – Вячеслав Кликов.
- Пам'ятник в селі Холки Бєлгородської обл. 2005р. Скульптор – Вячеслав Кликов.
- Пам'ятник в селі Старі Петрівці, Вишгородського району. 2008р. Скульптори – Олесь Сидорук, Борис Крилов, архітектори – Василь Климик, Петро Зікунов.
- Пам'ятник в місті Серпухові Московської обл. 2014 р. Скульптор – Василь Селиванов.
- Пам'ятник князю Святославу в Маріуполі. 2015р. Скульптор – Олександр Канібор (старший).
- Пам'ятник Святославу Хороброму в Кропивницькому, на території третього полку спецпризначення. 2019р. Скульптор – Всеволод Бабюк.
- Пам'ятний знак на о. Хортиця на ймовірному місці загибелі київського князя Святослава Ігоревича в 972 році.
- Пам'ятний знак у с. Микільське-на-Дніпрі у Солонянському р-ні Дніпропетровської обл. на ймовірному місці загибелі київського князя Святослава Ігоревича в 972 році.
Розгромивши Хозарію, Святослав зміцнив українську державність, завершив об'єднання східнослов'янських племен навколо Києва, утвердив провідну роль Русі на великих євро-азійських просторах, припинив работоргівельний хозарський промисел. Давньоруські війська не тільки покінчили зі своїм давнім і могутнім противником (хазари брали данину зі слов’ян ще до прибуття князя Олега до Києва), а й продемонстрували всьому світу свою надзвичайну силу, захопивши неприступні фортеці Ітіль і Саркел.
Одночасно з тим Святослав і його ближні дружинники отримали під свій контроль великий торговий шлях по Волзі з виходом на Каспій.
Святослав прославився як військовий лідер і полководець, якого боялися навіть у Візантії. Він був останнім з тих володарів Руси-України, хто не мав шкідливої звички чекати нападу ворога, а сам проголошували світові горде: «Іду на ви!».
Ми повинні знати, що ще з часів правління Святослава Хороброго на нашій землі формувалися архетипи української національної ідеї, такі цінності, як: честь руської землі, руського воїнства, мудрість, патріотизм, мужність ― є найхарактернішими для цієї видатної особистості. «Тей не русин єси, хто за Русь загинути не готовий», — ці слова славного князя є чи не найліпшим формулюванням української національної ідеї.
8. АФОРИЗМИ від Святослава Хороброго
- “Іду на ви”.
- “Тей не русин єси, хто за Русь загинути не готовий”.
- “Немає у нас звичаю рятувати себе ганебною втечею”.
- “Або залишимося живі і переможемо, або помремо зі славою! ”
- “Мертві сорому не імуть (не знають), а втікши від битви, як поткнімося людям на очі?”
- “Не посоромимо землі руської!”
Умови для участі в КШГ "Кіберджура" тут >>>.
Немає коментарів:
Дописати коментар